Также Олег Ширяев рассказал об украинском национализме, создании новой партии и территориальной обороне Харьковщины.

Интервью с руководителем ГК «Азов» опубликовало издание «Справжня Варта».

- Ви створюєте партію, я чув. На яких принципах вона буде будуватися?

Ми довго йшли до створення політичної партії, розглядали багато варіантів. У підсумку вирішили робити все самі, «з нуля». Нехай наше політичне просування займе більше часу, але за цей час викристалізується та структура, яку ми хочемо побудувати.

Звичайно, взяти щось готове або «лягти» під когось, скориставшись чиєїсь підтримкою, значно простіше. Але бути залежними - не в наших правилах. У нас є певна історія, ми йдемо до цього не одне десятиліття. Я бачу коріння нашої організації у «визвольних процесах» початку і середини ХХ століття, в яких брали участь Степан Бандера, Роман Шухевич, Ярослав Стецько, про які писав, працюючи в Харкові, Микола Міхновський – ось це український націоналізм. Хто ще може врятувати країну, крім здорових патріотів з щирою національною ідеєю?

- У чому принципова ідеологічна різниця між трьома поняттями: український націоналізм, німецький нацизм й італійський фашизм?

Про що говорить фашизм - про те, що одна держава переважає над іншими. Про що говорить нацизм Третього рейху часів Адольфа Гітлера - про те, що одна нація переважає над іншими. Про що говорить націоналізм – і не лише український: він присутній в Великобританії, Бельгії, Японії та США?

Ми не говоримо про те, що наша держава або нація переважає над іншими, ми не розширюємо кордони нашої імперії. Ми, перш за все, хочемо залишити за собою своє – усталену територію України, яка була на момент початку 2013 року. Тобто, звичайно ж, український Донбас та український Крим.

Цілісність і проукраїнська політика, перш за все, в підтримці державності на всіх рівнях: економіка, освіта або міжнародні відносини. Але вибачте, за 25 років незалежності облік наших національних інтересів ставився в найтемніший куток кімнати під назвою «Україна». Всі державні інтереси продавалися, будь-то газові відносини, ядерний статус і т.п. Ми не повинні бути державою-маріонеткою в руках заходу чи сходу.

Ми ніколи не мовчали з цього приводу, за що були звинувачені пропагандонами Путіна, наприклад, у фашизмі. Дуже зручно казати, що Ідея Нації - це вольфсангель [рунічний неалфавітний символ, від нім. Wolfsangel - букв. «Вовчий гак»], який був на штандартах дивізії СС «Das Reich». Зручно говорити про те, що Ідея Нації - це свастика. Я не бачу нічого спільного у Ідеї Нації й цього знака зі свастикою. Я не бачу нічого поганого в солярних символах слов'ян, які ще з часів Київської Русі, запорізьких козаків і їх можна зустріти у всіх народів світу.

- А що означає цей солярний символ «Ідея Нації» на штандартах «Азова», звідки тягнеться його коріння?

Він був запозичений в утвореної в кінці ХХ століття Соціал-національної партії України - СНПУ. «Патріот України», до речі, був молодіжним крилом цієї партії. Загалом, знак не є чимось ортодоксальним в плані солярної символіки, це більше стилізація.

Читаю в Вікіпедії: «Назва Соціал-національної партії України в 2004-му році було змінено на« Всеукраїнське об'єднання «Свобода». Тоді ж на з'їзді партії було оголошено про розпуск молодіжного крила партії - організації «Патріот України». Проте, Харківське відділення на чолі з Білецьким, відмовилося виконувати це рішення і продовжило існування як самостійна організація». Що за цим стоїть?

Усе в цьому світі має початок, продовження і кінець. На Західній Україні цей рух пішов під крило Тягнибока і набув форми комерційного проекту. Після розриву з ВО «Свобода», «Патріот України» в 2008 р за участю регіональних правих організацій створив політичну організацію під назвою Соціал-Національна Асамблея. Пізніше, в 2011-12 роках режим Януковича почав цькування членів і керівництва СНА. Лідери нашого руху були засуджені.

- Так історично склалося, що всі регіони України досить різнорідні й ідеологічно, й демографічно. Наскільки в Харкові націоналістичні ідеї можуть бути популярними? За два тиждня ви оголосите про створення політичного проекту, але його потрібно буде розвивати, в тому числі, і тут. Ваш електорат, він хто?

У Харкові це, перш за все, молодь. Тому що з ким молодь, за тим - майбутнє. Так, це ті, хто зазвичай не ходить на вибори, а також електорат «Свободи» і все так зване «помаранчеве поле».

- А як ви будете відбудовувати позиціонування від «Самопомочі» та «Свободи»? Що нового ви можете запропонувати їх виборцю?

Ми будемо не тільки говорити, а й робити. Маю глибоке переконання, що всі інші просто кажуть, у нас же за словами стоять справи.

Ну, акції прибирання сміття або закриття чи блокування АЗС, які працюють без документів, вони більш схожі на боротьбу лісових братів Робін Гуда з системою...

Не тільки заправки... Ми працюємо за багатьма напрямками. Перше - це спорт. У нас в Харкові чотири спортзали. Бокс, боротьба. Є тренажерні зали, де займаються дитячі групи, де займається наш основний склад. Ми постійно проводимо змагання: пауерліфтинг, боротьба. Періодично проводимо дуже великий турнір по жиму лежачи.

Другий напрямок - це робота з дитячими будинками. Ми туди їздимо, приділяємо дітям увагу. Намагаємося піклуватися про тих, про кого держава не може подбати в повній мірі. Дітям потрібні увага і турбота.

Третій напрям - це боротьба з соціальними виразками. Ми щільно взялися за продаж маку. Не скажу що перемогли всіх бариг, але, щонайменше, зробили дуже великий внесок в боротьбу з цим.

Четверте - соціальна допомога населенню. Ми допомогли організувати переправу в Зміїв через річку, в Пересічному вивільнили ставок і облаштували вулицю власним коштом.

Шосте - територіальна оборона. Ну і, звичайно ж, військово-патріотичне виховання в школах.

- Знаю, що ви співпрацюєте і з міською, і з обласною владою в плані побудови територіальної оборони. Які на сьогоднішній день успіхи, з якими районами ви працюєте?

Відповідно до прийнятої концепції, в кожному районі міста у нас повинно бути мінімум по 100 активістів, тобто місто розбивається на так звані «сотні». Зараз такий мінімум сформований в деяких районах Харкова. Наприклад в Індустріальному районі, де ми вже працюємо, наші люди активно йдуть в територіальну оборону. Програма організації загонів тероборони не є провальною, але вона не виконана по максимуму. Ну, так я на те й був обраний радником губернатора з питань територіальної оборони, щоб це питання форсувати.

- Для тебе, до речі, наскільки несподіваним було отримати пропозицію стати радником?

Ми і до цього спілкувалися з Ігорем Львовичем. Він здоровомислячий чоловік й добре розумів, що не треба винаходити велосипед там, де на ньому вже їздять. У 2014-15 роках через наші так звані «партизанські програми» пройшло десь зо дві тисячі людей. Потім вони йшли служити в ЗСУ (можна почитати про це в постах «Історія східного корпусу»), а місцева влада просто бачила, на якому рівні ми це робили. Коли прийшов час згадати про це, вийшли на нас.

Звичайно, вони налаштовані на конструктивну розмову, тому ми спілкуємося - і з містом, і з ХОДА. Я не бачу тут нічого поганого, і мене ніхто з моїх людей не вважає зрадником. Я чистий сам перед собою і вважаю: все, що здорово для України, здорово для мене. Я готовий хоч з дияволом співпрацювати, аби домагатися результатів. Тому у мене і позивний «Сірко», який сформувався ще в «Патріоті України». Я зазвичай відчуваю ситуацію ще до того, як вона відбудеться.

- Під час відкриття офісу «Східного корпусу» на Сумщині, ти говорив про те, що навчиш побратимів конструктивної роботи з місцевою владою, яка може надати такі унікальні можливості як військово-патріотичне виховання підростаючого покоління в школах, а також побудова системи територіальної оборони. Я ж правильно зрозумів, що з Сумами вам пощастило: голова обласної ради - один з побратимів, який воював в тому ж секторі, що і «Азов»?

В точку. У Полтаві, до речі, заступник міського голови - теж людина, яка воювала за «Азов». Ми, в принципі, фартові: в Харкові нам «щастить», як ти кажеш, не менше. Досвід, яким я ділився в Сумах - він звідси. Причому працюємо ми тут як з областю, так і з містом.

Втім, мене складно назвати кон'юнктурником - просто, на відміну від деяких діючих політиків, ми не розриваємо країну, а, навпаки, творимо. Це, до речі, для мене було одним з факторів на користь співпраці з губернатором, тепер уже колишнім. Здорова риса Ігоря Львовича Райніна - він не розвалює, а «зшиває».

- Ти залишився радником в.о. Голови ХОДА Юлії Світличної після того як Райнін очолив АП?

Так, ми плідно працюємо з Юлією Олександрівною щодо побудови єдиної системи територіальної оборони по всій області. Ми домоглися того, що ситуація в регіоні контрольована, але навіть у цей час, коли спокійно на вулиці, не можна її упускати. Вважаю Світличну у сьогоднішніх обставинах найбільш оптімальною кандидатурою на посаду очільника області.

- У Харкові на рівні міста, я чув, ви теж працюєте з департаментом освіти. Наскільки далеко ви просунулися у цьому напрямку?

Від нас надходять пропозиції, нас чують, нам цього достатньо. Ми не просуваємо особисті відносини - тільки роботу. От і все.

- Воєнком Харківської області якось сказав, що цей провал у сфері допризовної підготовки, коли навчальну зброю, яке знаходилася в школах, чомусь забрали і здали військкоматам, утворився не вчора і не позавчора. І навіть не за Януковича, а ще за часів раннього Ющенка. Тобто, старшокласники 10 років не бачили, що таке автомат. Як зараз вирішувати ці питання?

Ми тісно працюємо над програмою військово-патріотичного виховання. У нас є ветерани, в тому числі з педагогічною освітою, титуловані спортсмени, які вже можуть чомусь навчити, розповісти.

- Скажи будь ласка, які можливості взагалі дає перехід "азовського" руху в політичну площину, в порівнянні з громадською активністю? Що з'явиться такого, чого не було раніше? І як доведеться в зв'язку з цим перебудовувати організацію на місцях?

З наявністю партії нічого для нас особливо не зміниться. Ми працюємо за чотирма напрямками, які всередині сегментуються на підрозділи.

Перше - це війна. Розташування, люди, екіпірування, транспорт, тренування. Всі ключові фігури нашого руху пройшли через це.

Друге, це громадська активність - цивільний корпус «Азов» і «Східний Корпус»: це спортивні зали, ініціативні групи в районах міста та області. Це, звичайно ж, агітація, це акції, боротьба з соціальними виразками і несправедливістю. Сюди ж ми включаємо і військово-патріотичне виховання.

Ще один сегмент: охоронна діяльність. У нашому охоронному агентстві в Харкові працюють ветерани АТО. Це основа нашої економіки.

І четвертий сегмент - політика. Наявність партії означає, що ми своєю громадською організацією її підтримуємо. Всі кордони між сегментами, зрозуміло, досить розмиті. Головне, що всі вони наповнюються нашими людьми.

- Якщо розглядати інші праві партії, «Свобода» чи «Правий сектор», - всі вони помилялися. Помилка «Свободи» в тому, що вони стали комерційним проектом, а «Правий сектор», в свою чергу, затикав кадрові дірки непорядними людьми. Наш рух будувався від зворотного, знизу. Кістяк партії складуть ті, хто пройшов випробування війною, проявивши себе з кращого боку.

Спочатку ми створили міцні громадські організації, тепер будуємо політичний рух - все логічно. За нами - майбутнє. Якби я в це сам не вірив, то не вірили б і мої люди, і ми займалися б тільки популізмом і дешевими обіцянками.

- Трагічний епізод з перестрілкою на Римарській: що це було? Правду про ту історію, як і раніше, ніхто не знає.

Це була провокація з боку СБУ. Більш того, люди, які готували цю операцію і були задіяні в ній, до сих пір працюють в Службі.

Але зараз на вас більше не тиснуть?

Кримінальні справи всі закриті, а Андрій Білецький виправданий. Він разом з лідерами СНА вийшов на свободу у лютому 14-го, після амністії всім політв'язням (за яку проголосував парламент після того, як Янукович втік). Ми зустріли його та відразу ж рушили на площу під ХОДА. А вже на наступний день ми захопили в Харкові резиденцію шовіністичної організації «Оплот».

- А наступного дня бійці «Оплоту» захопили обладміністрацію...

Одне з іншим ніяк не пов'язано. Нас було всього 50 чоловік, а границя була, м'яко скажемо, дірява. З боку Бєлгорода автобусами завезли кілька диверсійно-розвідувальних груп. Ці люди, переодягнені в цивільне, з легендою «громадських активістів» в тандемі зі спортсменами клубу «Оплот» захопили обладміністрацію і пішло-поїхало. Але ми конкретно били їх тут на мітингах, допомагали владі звільняти адміністративні будівлі, знищували ідолів комуністичної епохи в Харкові. Ось Ленін саме впав на мій день народження два роки тому. Так співпало.

- Зараз вже можна говорити про те, що його валили місцеві люди, а не міфічні «бандерівці в балаклавах», завезені з Західної України?

Версію про заїжджих гастролерів я, звичайно, чув. Не хочу розчаровувати пропагандонів, просто можу тебе познайомити з тими, хто це робив своїми руками. Ми привезли генератор, підключили болгарки, відрізали Леніну ноги, і він впав. Ось, власне, і все. На відео ж все це є!

- Як складаються ваші стосунки зі старою міліцейської гвардією, які проявились напередодні 9 травня ц.р. на Пушкінській в протистоянні з групою Миколи Черьомухи? Ви виступили потім одними з ініціаторів листа Генеральному прокурору, де виклали ряд фактів, від яких стає не по собі ... Це мало якесь продовження?

Наше протистояння з міліцією почалося в 2013 році. Під час Майдану. І воно триває по сьогоднішній день. Тому що зрадив один раз - він на все життя такий. Ці люди зрадники України, зрадники українського народу. Їх треба було поголовно виганяти. Треба було створювати на тому потенціалі, який був після Майдану, нову правоохоронну структуру. Готувати, навчати. А ті, хто були негідниками і злодіями, вони і залишаться негідниками і злодіями.

- Головне, щоб при цьому вони не залишалися в органах поліції, наскільки я розумію?

Ініціатива написати Генпрокурору йшла не тільки від нас, вона була скоріше запропонована ветеранами. Багато було організацій, не ми одні. Наскільки я розумію, зараз йде службове розслідування. Ми нічого не боїмося. Люди з 90-х вважають, що когось може зупинити куля. Але тих, хто пройшов Гранітне та Широкино, вона не зупинить.

Так, зараз йде реформа МВС, і вона ще не закінчена. Згадаймо післявоєнну Німеччину, де реформа поліції тривала сім років. Потрібен час, щоб вбити старі моделі поведінки і прищепити нові. Прищепити якісь базові демократичні цінності. Я не можу сказати, що реформа йде так, як мені б хотілося. Але я не великий експерт, щоб оцінювати. В кінцевому підсумку оцінку реформі дасть український народ.

- Представники інших добробатів (наприклад, «Айдару») або ветерани 92-ї бригади ЗСУ, потенційно є для вашої партії відповідним "матеріалом", хотіли б ви бачити їх в своїх лавах?

Для нас кожен українець від малого до великого, з будь-якими переконаннями, є відповідним "матеріалом", навіть наш опонент. Все це - потенційні голоси, які будуть ставати нашими, оскільки ми не словом, а ділом будемо доводити чистоту і правоту наших ідей.

У мене є з цього приводу, просте древнє гасло: Amat Victoria Curam - «Перемога любить підготовку». Ми повільно йшли, але у нас вся стратегія була розписана вождем "азовського" руху Андрієм Білецьким. Я вірю, що цей чоловік приведе Україну до процвітання й відродить в наших громадянах любов до Батьківщини.