Шановний пане Президенте!

Незважаючи на те, що ми були політичними опонентами під час передвиборчої кампанії, хотів би Вас привітати. Привітати не тільки з обранням Президентом України, але й з тим, що Ви отримали шанс зробити Україну іншою.

Ми стоїмо перед головним викликом – за будь-яку ціну об’єднати країну. В новітній українській історії не було жодної публічної спроби це зробити. Але саме це завдання має стати головним для Президента України. Тому звертаюся до Вас публічно від імені своїх виборців.

Розпочну з економічних питань, адже це сьогодні найважливіше.

Загальновідомо, що через бездарну політику уряду, Україна найбільше в світі потерпає від економічної кризи. Однак, я переконаний, що шанс на порятунок є. Розпочати необхідно з прийняття прагматичної Програми дій уряду. Це має бути справжній план дій, а не політична «фальшпанель». Додатком до Програми мусять стати законопроекти щодо пріоритетних завдань політики, викладених нижче.

Перше – прийняття реалістичного державного бюджету на поточний рік та пронозу на наступний, а також аудит внутрішнього і зовнішнього державного боргу із затвердженням фінансового плану стабілізації.

Друге – дієва боротьба з корупцією та створення нового державного органу – Національного антикорупційного комітету – за рахунок скорочення інших.

Третє – реформа системи соціальних пільг. Українці, що знаходяться на межі зубожіння, мають отримувати допомогу лише через прямі грошові виплати. Громадян пільгових категорій має бути внесено до єдиного національного реєстру, а тих, хто незаконно користується пільгами, – вилучено з нього. Багаті не повинні жити за рахунок бідних.

Четверте – прийняття закону щодо прогресивного податку на нерухомість, що є кроком до запровадження соціальної справедливості та наповнення бюджету.

П’яте – створення ефективної пенсійної системи через прийняття нового закону, який забезпечить перерахунок пенсій в залежності від реального вкладу кожного громадянина в розвиток економіки. Люди, які пізніше виходять на пенсію, мають отримувати більшу винагороду.

Шосте – податкова реформа. Податковий кодекс має створити умови для стимулювання розвитку економіки та інвестицій.

Ключовим є вирішення проблеми податку на додану вартість. Негайне завдання - введення в дію електронної системи відшкодування ПДВ та реструктуризація 20-мільярдної заборгованості з цього податку через випуск спеціальних державних цінних паперів.

Сьоме – реформа енергетичного сектора, що передбачає створення ринку вугілля, збільшення потужності електрогенерації, зменшення вартості електроенергії, стимулювання її експорту, а також пов’язане з цим скороченням споживання природного газу.

Підписання українсько-російського газового контракту 2009 року має катастрофічні наслідки для української економіки. Але проблема не тільки у високій вартості газу, а й у високому рівні його споживання, а також різниці цін на імпортований газ і газ власного видобутку, що має бути скасовано.

Восьме – ефективність управління стратегічними об’єктами в державній власності, такими як НАК «Нафтогаз України», «Укрзалізниця», «Укравтодор», «Укрнафта» тощо. Потрібен негайний аудит діяльності цих компаній та затвердження антикризових програм фінансової стабілізації.

Дев’яте – розбудова інфраструктури. Катастрофічний стан існуючої інфраструктури є загрозою національної безпеки. Натомість масштабні інвестиції у будівництво доріг, мостів, аеропортів, систем водопостачання та каналізації, дешевого житла тощо - прямий шлях до економічного зростання та збільшення зайнятості населення.

Десяте – стабілізація банківської системи. Необхідно переглянути плани фінансового оздоровлення українських банків і прискорити програму санації і ліквідації окремих банків, затверджену Національним банком України. Крім цього, Нацбанк разом із урядом мають затвердити програму довгострокового рефінансування комерційних банків під інвестиційні проекти. Паралельно потрібно запровадити жорсткий моніторинг на ринку валютних операцій, аби не допустити валютних спекуляцій і незаконний відтік капіталу. Також ми маємо відновити співпрацю з МВФ та іншими міжнародними кредиторами. Нові кредити мають піти не на соціальні виплати, а в реальний сектор економіки.

Одночасно необхідно здійснити податкову амністію, яка сприятиме поверненню капіталів в Україну.

Одинадцяте – зміни в системах освіти і медицини. Здорові, освічені люди – головний капітал будь-якої країни. Бюджетне фінансування має забезпечувати гарантований рівень і обсяг медичної допомоги та освітніх послуг, незалежно від матеріального стану та соціального статусу громадянина.

Останній, дванадцятий, пріоритет, на якому я хотів би наголосити – розвиток аграрного сектору. В одних країн є нафта, у інших - газ. Ми в Україні маємо землю і сільськогосподарську продукцію – і в цьому наша сила. Ефективна система підтримки аграріїв і стимулювання експорту, а також запровадження ринку землі дадуть можливість нагодувати країну і заробити гроші для української економіки. Через розвиток аграрного виробництва ми повернемо життя в українське село.

Це – план, який потребує термінової реалізації. До нього можна багато чого додати, проте економічний поступ прямо пов’язаний з політичною стабільністю. Тому окреслю свою позицію щодо окремих аспектів політичного сьогодення.

Питання української мови, як єдиної державної, повинно залишатися поза політичною дискусією. Це пряма конституційна норма, що мусить виконуватися. Мова – основа культури, а культура - основа держави. Поряд з цим наші діти повинні вільно розмовляти іноземними мовами, а російська – знаходитися під захистом держави.

Перебування в Україні Чорноморського флоту Російської Федерації теж чітко врегульовано Конституцією України та відповідною угодою. Зміна умов та строків перебування Чорноморського флоту в Україні можлива тільки через рішення референдуму, як і прийняття рішення щодо членства України в НАТО та інших військових союзах.

Україна не може вступати в митний союз з Росією, Білоруссю та Казахстаном, оскільки ці країни не є членами Світової організації торгівлі. Проте Україна повинна розпочати переговори щодо створення повноцінної зони вільної торгівлі і двосторонніх проектів співпраці з Російською Федерацією. Це стосується й інших країн, які є нашими традиційними ринками.

Не можу оминути тему власності на газотранспортну систему, оскільки це особливо гостра тема як у сфері економіки, так і політики. Україні не потрібен газотранспортний консорціум. Ми самі здатні справитися із своєю «трубою». Україні потрібна спільна енергетична компанія з країнами Європейського союзу та Російською Федерацією, яка дозволить отримати доступ до енергетичних ресурсів в Росії, забезпечить гарантований транзит газу територією України та надасть можливість спільного його продажу газу європейським партнерам.

Декларації про європейську інтеграцію слід замінити реальними проектами та діями, як-то створення зони вільної торгівлі, яка забезпечить нам доступ на ринки ЄС, в тому числі фінансові; впровадження безвізового режиму; ведення чітко структурованого економічного та політичного діалогу.

Особливі відносини слід розбудовувати зі світовими центрами впливу, якими є США і Китай.

Наголошую, що я з розумінням ставлюся до Вашої політичної позиції щодо зазначених питань. Впевнений, що Ви так само з розумінням ставитеся до позиції, відмінної від Вашої. Позиції, котра відображає погляди значної частини громадян України, в тому числі і мої.

Тому на шляху до об’єднання країни нам потрібний компроміс. Я не закликаю Вас відмовитись від Ваших політичних зобов’язань, а пропоную конструктивне рішення - перед небезпекою економічного колапсу і заради добробуту і розвитку всієї держави оголосити трирічний мораторій на загострення питань, що провокують політичне протистояння.

Таке рішення не лише демонструє справжній патріотизм, по суті це - єдиний спосіб об’єднати зусилля для порятунку країни.

Нова економічна система потребує нової політики, за якої Верховна Рада стане справжнім парламентом, а не клубом за інтересами. Запровадження виборчої системи за відкритими партійними списками - це єдиний спосіб якісного оновлення влади.

Не виключаю, що слід змінити окремі положення Конституції. Проте такі зміни мають бути затверджені на загальнонаціональному референдумі. А до їх затвердження потрібно прийняти, поряд з новою редакцією закону «Про Кабінет Міністрів України», закон «Про Президента України» та пакет законів щодо судової гілки влади.

І останнє, шановний пане Президенте. Неконституційні спроби парламентарів сформувати коаліцію та уряд призведуть до поглиблення політичної кризи і до кризи державності як такої. Саме тому є тільки два варіанти розвитку ситуації, яка сьогодні склалася в парламенті: формування більшості виключно на фракційній основі або дострокові парламентські вибори. Третього не дано!

Не сумніваюся, що у нинішнього складу парламенту не вистачить політичної волі підтримати системний план економічних реформ. Тож призначення позачергових парламентських виборів дозволить відкрити шлях до економічної стабілізації та зростання.

Переконаний, Ви, як гарант Конституції, не допустите її порушення. Виходячи з принципу політичної відповідальності, виходом може бути оголошення дострокових парламентських виборів та легітимне створення тимчасової коаліції на період 60 днів до моменту їх проведення.

Таке рішення передбачає формування перехідного уряду, персональний склад якого визначите Ви особисто. Фракція, до якої належу я, має підтримати це рішення, але не брати відповідальність за дії перехідного уряду та не входити до його складу.