Нехай лелеки принесуть вам щастя…

Ще з доби трипільців існує староукраїнське повір’я про священність лелеки. В Україні існує також кілька синонімів його назви: чорногуз, гайстер, бусол, бузько тощо. Вірогідно, що лелека був тотемом племен, які населяли Подніпров’я ще в ІV–ІІ тисячолітті до нашої ери.

Вбивство цього птаха прирівнювалося до вбивства людини. Нині в Україні є прикмета: якщо на хаті звив гніздо лелека, то в хаті поселилося щастя. До господарів цієї хати сусіди ставилися з повагою. Взагалі, тварин ніколи не називали людськими іменами, виняток становили тільки лелеки, котрих називали як членів сім’ї, з ними розмовляли, «радилися». З прильотом лелек можна було починати сівбу: якщо вони довго не відлітають у вирій, то зима має бути теплою, а якщо поспішають відлетіти, то — на холодну зиму.