Геніям усе можна?..

Досить часто, на жаль, звичайно, ми кохаємо того, хто нас не кохає, або кого, за визначенням, кохати не можна...

Безперечно, Тарас Шевченко відбувся як талановитий поет­романтик, письменник, художник. Він написав 240 творів і близько 1300 полотен. Його творчість, принаймні у більшості своїй (тому що, думається, не всім відомо, що до наших часів дійшов навіть оголений автопортрет генія), стала хрестоматійною, а отже, зрозумілою нащадкам, і поціновується ними. Стосовно ж особистого життя генія, то тут, хоча написано й сказано немало, усе­таки серед шевченкознавців цілковитого консенсусу не досягнуто. І якщо щодо сімейного стану Шевченка у дослідників точка зору однакова — попри величезне бажання, поет так ні разу й не одружився, то у випадку з наявністю дітей одностайної позиції немає. Подейкували, що у дружини Михайла Максимовича, приятеля Тараса Григоровича, від Шевченка народився син. Це сталося за дев’ять місяців після відвідин родини Шевченком, до цього у Максимовичів дітей не було.

Узагалі, у житті поета було немало жінок. Більшість — набагато молодших од нього. 15 років — Катерині Піуновій, 18 — Харитині Довгополенко, 19 — Ликері Полусмак. До речі, Ликера — останнє захоплення Шевченка. Побратися з нею на схилі літ поет вирішив твердо. Проте, чи то через зраду коханої, чи то через мілку суперечку, під час якої Тарас Григорович дорікнув нареченій за неохайність і лінощі, а та обізвала його «старим і негарним», весілля не відбулося. Дослідники стверд­жують, що дівчата відмовляли поету й через велику різницю у віці, і через, дійсно, не дуже привабливий зовнішній вигляд: потертий жупан і стоптані черевики.

Доцент кафедри історії української літератури Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Олександр Борзенко зазначає, що протягом усього життя Шевченко шукав просту, у чомусь схожу на матір, дружину (та ж Полусмак була з кріпосних), проте прості не розуміли його, його творчість. Але найбільш романтизованими називає стосунки з Варварою Рєпніною: він — колишній кріпосний, вона — княжна.

...Познайомилися Тарас з Варварою у 1843 році, коли Шевченко, подорожуючи Україною, деякий час проживав у домі її батька, князя Миколи Григоровича Рєпніна­Волконського у Яготині Полтавської губернії (нині — Київська область). 35річна Варвара міцно й назавжди покохала поета. Але її коханню судилося бути нерозділеним. Сама ж Варвара майже все життя опікала Тараса Григоровича, була своєрідним ангелом­охоронцем для нього. Одного разу, наприклад, вирішивши, що на вечірці поет випив більше, ніж, як їй здавалося, дозволено, княжна винесла йому догану у формі гнівної записки. Проте Шевченко ніяк не відреагував на такий жест Варвари Миколаївни, після чого вона була змушена словесно докоряти Тарасу Григоровичу. На цей раз відповідь послідувала — у вигляді присвяти до твору, який пообіцяв вручити пізніше. Перед посвятою було написано «На память 9 ноября», згодом додано — «Княжне Варваре Николаевне Репниной». Пізніше, завдяки клопотанню Рєпніних, Шевченка було назначено професором малювання в Київському університеті, також Варвара Миколаївна допомагала поширювати створені Шевченком естампи «Живописной Украины». Листувалися вони й під час поетового заслання. Вона навіть зверталася до відповідних органів із проханням полегшити долю Тараса Григоровича, проте марно. Більше того, за це їй узагалі заборонили з ним мати будь­які контакти. Повертаючись із заслання, Шевченко ще декілька разів бачився з Рєпніною, яка на той час жила вже в Москві. Їхня остання зустріч відбулася у 1858 році...

Олександр Борзенко вважає, що як поет­романтик Шевченко своєю біографією відповідає усім вимогам, які стоять перед романтичним героєм: самотність, певний драматизм в особистих стосунках, нещасне кохання.

— Звичайно, одна справа — ідеал, а інша — реальне життя, — пояснює свою позицію Олександр Іванович. — Але певною мірою говоримо й про те, що поет­романтик у своєму житті наслідує цю романтичному схему. Зрештою, для романтика важлива, передусім, духовна єдність.

Блиц-­опрос

Чи знаєте ви щось з особистого життя поета, якщо ні, то що знаєте взагалі про нього, — поцікавилися ми в жителів Харкова.

Александр Литовченко

инженер-электронщик

Нет, о его личной жизни я ничего не знаю. Знаю только, что это украинский поэт, хотя думал и разговаривал он на русском. Писал, в основном поэзию, но проза у него тоже есть, рисовал, по­моему, карандашом. Для украинского народа он — символ борьбы за права обездоленных, тех, кто живет в нужде. Хотя, в последнее время его почему­то забывают...

Марина Диденко

стоматолог

Ничего о женщинах, а тем более детях Шевченко мне не известно. Насколько помню, в школе мы этого не проходили. Это великий украинский поэт, наш Пушкин. Жил он в девятнадцатом веке, всю жизнь боролся против панства. Кажется, несколько раз был в ссылках

Имад Шайя

студент

Честно, не знаю. Кажется, это известный украинский поэт. Здесь, недалеко, в парке есть его памятник, его изображение — на 100­-гривневой купюре, в Харькове есть улица Шевченко. Пожалуй, это все, что могу сказать

Наталя Захарова

репетитор

Багато про особисте життя письменника мені не відомо. Точно знаю, що не був в шлюбі й не мав дітей. Здається, у нього була невдала спроба одружитися з актрисою театру Катериною Піуновою, різниця у віці з якою була близько 25 років. Знаю також, що в житті поета було велике кохання — служниця Ликера Полусмак. Але оточення Шевченко погано ставилося до його вибору через її соціальне становище