Збірка інтерв’ю як іспит совісті

До 15-ї річниці своєї висвяти на єпископа, яка виповнюється у день пам’яті святих апостолів Петра і Павла, Архієпископ Харківський і Полтавський УАПЦ Ігор (Ісіченко) презентував збірку інтерв’ю. Її видання можна назвати мужнім вчинком з його боку.

Харків’яни знають і пам’ятають Архієпископа Ігоря різним: опліч когось він стояв на харківському майдані на початку 90-х, хтось впізнає його голос на радіо і в пресі, комусь пам’ятна його присутність на всіх важливих культурних і громадських заходах міста.

Моє знайомство із цією людиною розпочиналося з Харківського університету, де віддавна владика читає курс давньої української літератури. Цьогоріч виповнюється 15 років архієрейської хіротонії (висвяти на єпископа) владики. За цей час було записано чимало розмов із журналістами. Переважно владику запитують про історію і проблеми Української Церкви, про сутність християнської віри, про стосунки Церкви із державою. Понад 50 розмов увійшли до його шостої книжки «Розмови на межі тисячоліть» (інтерв’ю для харківських, київських, львівських, польських видань).

Книжки-інтерв’ю — видання особливі, навіть сповідальні. Зважується на них не кожен журналіст і не кожна відома людина, якій часто доводиться спілкуватися із пресою. Інтерв’ю — жанр, який дуже виразно вказує на послідовність (або непослідовність) позицій, поглядів людини.

Цю книжку не можна порівнювати зі звичними збірками інтерв’ю, які видають письменники чи «зірки» естради. Зібрані докупи інтерв’ю утворили єдиний текст. Я би назвала його діалогом, під час якого глибоко обізнана людина намагається пояснити, розтлумачити, закликати, спростувати. Читаючи ці розмови, захоплюєшся обізнаністю владики, як і під час його університетських лекцій. «Це видання, — говорить Архієпископ Ігор, — стало для мене таким собі іспитом совісті, який я маю скласти: перевірити, чи не маю я соромитись того, що колись говорив. Друга причина — за останні роки, маючи постійну справу з молоддю в університеті і церкві, я зустрівся з активним процесом міфологізації подій, які відбулися зовсім недавно. У різних ЗМІ творяться абсолютно фантастичні моделі різних подій. Я намагався завжди діяти прозоро і не любив інтриг. Навчаю священиків і мирян більше говорити правди про себе і свідчити про себе вчинками і документами».