Щоб в оселі були злагода і добробут

Українська хата. Вона була не тільки місцем, де родина проводила більшу частину свого життя, але й вогнищем, довкола якого зберігалися давні традиції.

До речі, стародавня назва хати сягає тисячолітніх глибин, можливо, навіть дольодовикового періоду. Є також припущення, що слово «хата» було в скіфів.

Наші бабусі вірили: якщо дотримуватися звичаїв — тримати рушники, прикривати стіл скатертиною, мати колиску у кожному домі, навіть там, де живуть самі чоловіки, то в оселі завжди буде злагода й добробут. До того ж, наші пращури вважали, що добробут і злагода в родині значною мірою залежали від того, де зведено оселю. Тому «нечистими» вважали дороги, перехрестя, місця, де стояли всохлі або побиті блискавками дерева. Для того, щоб відшукати «чисте місце», люди вдавалися до багатьох способів. Ось один з них: господар робив кошару і запускав на нічліг тварин, — де постійно лягала корова, там і зводили житло, — вважалося, що там оселя буде завжди сухою. Обов’язковою була огорожа навколо хати.

Центром опалюваного приміщення хати була піч, яка мала сакральне значення для господаря. Родинне вогнище завжди було священним. В народі вважали піч живою істотою, через що казали: «сказав би лихе слово, та піч в хаті…».

Було за непорушний обов’язок щодня (!) підмазувати її й підмітати припічок, а по суботах — білити. Крім того, господиня розмальовувала піч різноманітними візерунками (залежно від статусу: заміжня чи дівчина), які виконували роль хатніх оберегів.

Коли родина переселялася до нової оселі, із старої печі обов’язково брали жарину і вносили її у нову хату. Коли в печі випікався хліб, то цей час вважався священним і на печі не можна було лежати, щоб не турбувати її.

Стіл в хаті відігравав не меншу роль, ніж піч або покуть. Біля стола гуртувалися всі члени сім’ї. Першим, за звичаєм, снідав господар. У якій би скруті не жили господарі, на столі обов’язково мав лежати буханець і дрібок солі як ознака родинної злагоди й гостинності. Голий, не застелений скатертиною стіл вважався святотатством.

Не годилося сідати за стіл у головних уборах або з незаплетеним волоссям, лаятися чи голосно розмовляти.

Про правила поведінки та стосунки у сім’ї піде мова наступного разу. Може, знання традицій буде впливати і на наше уявлення про щастя?..