Василий Синчук: «Меня невозможно привлечь на свою сторону так, чтобы я при этом нарушил закон»

Нашу жизнь трудно назвать спокойной. Общество тревожат не только реальные беды и преступления — зачастую обстановку нагнетают политики, преследуя свои, как правило, не бескорыстные цели. О действительном положении вещей беседуем с прокурором Харьковской области Василием Синчуком.

— Василий Людвигович, Юрий Луценко уже во время своего второго пребывания в должности министра внутренних дел неоднократно тревожил общественное сознание заявлениями о том, что милиция вскрывает коррупционные схемы, ловит коррупционеров «на горячем», но все это умирает в прокуратуре и судах…

— Вступати в полеміку, обговорюючи неіснуючі недоліки, вважаю, немає сенсу. Якщо у якогось посадовця є конкретні питання щодо законності прийнятого рішення, цей посадовець може поставити питання, свою вимогу, перед відповідною наглядовою інстанцією, викласти свою точку зору на папері, завіривши своїм підписом. А «піарити» себе, чи систему, чи свою політичну силу для людини, що займає високу посаду у правоохоронних органах, вважаю, неприпустимо. Безпідставні звинувачення посадовців, тим більше тих, що працюють у правоохоронних органах, у ЗМІ — це прикро для мене як для громадянина і як для прокурора області.

Взагалі стосунки поміж прокуратурою і УМВС Харківської області є службові, професійні і зрозумілі. Тут не існує жодної проблеми.

— Таким образом, обвинения в адрес прокуратуры не обоснованны. А обвинения того же человека в адрес городской власти, в том числе в сопричастности к торговле наркотиками?

— Як прокурор Харківської області я не можу давати оцінку тим чи іншим висловам міністра внутрішніх справ. В його коментарях я не чув прямих звинувачень на адресу того чи іншого посадовця.

Проте закон передбачає, що якщо громадянин, а тим більше посадовець правоохоронних органів, свідчить суспільству через засоби масової інформації, що йому достеменно відомо про вчинення злочинів, а тим більше злочинів, пов’язаних з наркотичними засобами, він повинен прийняти всі можливі заходи, щоб у встановленому законом порядку ізолювати злочинця від суспільства. А якщо просто звертаються до суспільства з натяками на того чи іншого посадовця, а ті знаходяться на волі, у суспільства повинно виникнути питання — або інформація не достеменна, або якісь надзвичайні зв’язки дозволяють тим посадовцям бути на волі.

Я глибоко переконаний, що для того, щоб та чи інша особа була за гратами, потрібні ретельно перевірені, незаперечні, задокументовані докази злочину і свідчення. Мабуть, таких доказів немає, або їх недостатньо. Мені на стіл прокурора ніхто не клав відповідні документи, і ніхто із підлеглих не доповідав з цього питання. А коментувати натяки я вважаю марною справою.

— Недавно внесен протест прокурора по поводу внеблокового статуса Харьковской области…

— Прокурор не є прибульцем з космосу, він, безперечно, продукт того самого суспільства, в якому живе. Ця людина не живе окремим життям. Як громадянин він може сприймати події позитивно чи негативно. Але як посадовець, незалежно від свого емоційного стану, він зобов’язаний холодно і мотивовано оцінювати події.

Рішення обласної ради ми опротестували тому, що воно написане виключно на емоційному підйомі, не має ніякої юридичної сили, і прийняте поза межами компетенції цього органу самоврядування. Сумно, коли «піар» головує над розумом…

— Еще раньше прокуратура опротестовала решение по поводу регионального статуса русского языка. Это решение областному совету удалось отстоять в судах.

— Я сформулював для себе таку фразу: «Як посадовець я не маю права любити Батьківщину більше, ніж Президент і Верховна Рада». Закон приймала Верховна Рада, підписував його Президент. Кожному своє. Як посадовець я виконую свій обов’язок.

— Много говорится о судебной реформе. Какие изменения вы, опытный практик, считаете необходимыми, и какой видите гармоничную правоохранительную систему?

— Як прокурор, не вважаю за можливе висловлювати своє бачення відносно гармонійної судової системи, проте я є жорстким прихильником рівності всіх перед законом. В першу чергу, і з цим я звертався до Президента, це повинно стосуватися суддів. Нині як раз цей орган правоохоронної системи є в надзвичайно привілейованому стані. Безконтрольність призводить до порушень. Судову систему, на мій погляд, необхідно радикально змінювати, судді повинні бути відповідальними перед законом як кожний пересічний громадянин. Не може такого бути, щоб відносно одних посадовців можна було на підставі зібраних доказів порушити кримінальну справу та притягнути до відповідальності, а відносно судді таке можливо лише за дозволом Верховної Ради.

Також не можу зрозуміти відповідне санкціонування обшуку чи затримання судді на місці скоєння злочину. Простого громадянина ми можемо затримувати без дозволу суду, а от з суддєю повинні отримувати дозвіл у судових же органах. Я вже можу написати докторську дисертацію про неможливість притягнення суддів до кримінальної відповідальності за хабар!

Я глибоко переконаний, що права повинні бути однаковими як для пересічного громадянина, як для прокурора, так і для судді чи народного депутата. Це не так складно, але це, на мій погляд, найголовніше для того, щоб вся система краще працювала.

Щодо реформи прокуратури, впевнений, це неможливо зробити з відривом від реформи всього суспільства. Це якщо розглядати справу взагалі. У свідомості людей на генетичному рівні прокуратура — це орган, куди треба іти з усіма скаргами на всі негаразди. Прокуратура області на рік приймає порядку 24 тисяч громадян на особистому прийомі. Якщо до мене на прийом приходять люди, і я їм змушений відмовити, бо питання не є в моїй компетенції — мені не вірять! Люди роками шукають правди в судах, але ж це не до мене…

Сьогодні кажуть, що треба позбавити прокуратуру слідчих органів. З одного боку я — за. Бо в прокуратурі зосереджено слідство і одночасно нагляд за слідством як прокуратури, так і МВС. Безперечно, ми всі живі люди, і напевне, не завжди однакове ставлення до порушень, які вчинили слідчі МВС, і наші посадовці. Але, з іншого боку, переконаний, що сьогодні прокуратура не може бути без слідства. Хто буде розслідувати посадові злочини? Спеціальний орган, який повинен цим займатися, створюється вже від самого початку незалежності держави.

Сам я з Хмельниччини, але з 1981 року живу у Харкові. І можу відповідально засвідчити: ротації кадрів у правоохоронних органах є хибною практикою. Тільки тоді, коли значний час працюєш в одній місцевості, знаєш людей, розумієш їхній менталітет, можна розраховувати на успіх в нашій роботі.

Як там не буде реорганізовуватися прокуратура в майбутньому, на разі у нас так багато роботи, що інколи не знаєш, яка за вікном погода. Тому своїм підлеглим я кажу, що наша задача — виконувати свої повсякденні обов’язки. Народ нас найняв на роботу, ми на неї погодилися, і не можемо диктувати, як ми себе бачимо в суспільстві.

Хочу бути справедливим, то ж повинен відзначити високий фаховий рівень своїх співробітників. А вони ж у більшості зовсім молоді: навіть районними прокурорами у нас працюють люди у віці 28–34 років. Якщо у всіх галузях така молодь, за майбутнє держави можна бути спокійним.

— Всех до глубины души потряс случай на Полтавском Шляхе. Как сейчас обстоят дела с расследованием наезда на трамвайную остановку?

— У мене складається враження, що засоби масової інформації знають про цю справу більше, ніж прокурор.

— А что знает прокурор?

— Досить, щоб вважати, що порушень чинного законодавства досудовим слідством поки що не допускається. Слідство ведеться згідно з вимогами кримінально-процесуального кодексу. Це те, що знає прокурор. Скажу — за 23 роки роботи у прокуратурі я бачив дуже багато. Але те, що я побачив там, струсило мене до останньої клітини… Коли знаходишся на такому місці пригоди, розумієш цінність людського життя і те, яка величезна відповідальність за життя і здоров’я людей лежить в першу чергу на тих, кому суспільство довірило собою керувати.

— Сколько бы ни прошло времени, харьковчане внимательно следят за каждым известием по поводу расследования убийства Евгения Кушнарева. Недавно сын Евгения Петровича, Андрей, сделал заявление о том, что истинное время происшествия, возможно, было скрыто от следствия.

— Я глибоко переконаний в тому, що це є злочин, не дивлячись на намагання захисту і самого обвинувачуваного довести, що такого не було. Я також глибоко переконаний у тому, що органи прокуратури абсолютно не заангажовані. Ми не є зацікавленою стороною.

Відносно до міста, часу, обставин цього злочину ми від суспільства не приховали нічого з того, що ми, на наш погляд, встановили об’єктивно.

Точок зору, бачень може бути багато. Свого часу, коли мене звинувачували у прихильності до певної політичної сили, я цим обвинувачам сказав: «Маю бажання зафрахтувати чартерний рейс, запросити вас на екскурсію літаком, а літаком керуватиму сам.» Вони дивилися на мене круглими очима. Ось так: у нас всі — прокурори, всі — судді, всі — міліціонери, але в літак сідати не хочуть.

Відповідально засвідчую: мене неможливо перетягнути на свою сторону, щоб я при цьому порушив закон. І я нікому не давав векселів на порушення закону. Завжди кажу: можна обманути суспільство, але не можна обманути себе і Всевишнього.

— Отказ депутата Шенцева от дачи показаний повлиял на работу следствия?

— Ніяк.

— Как прокурор области проводит свободное время? Говорят, у вас целый зверинец…

— Так, є собаки — 10 алабаїв, 2 «німці», швейцарська вівчарка, є коні і навіть пасіка. Тішуся тим, що можу це собі дозволити. Свого часу ми з мамою заробили певний капітал на цінних паперах, то ж тепер маю певну свободу. До речі, всі податки сплачено.

Людина отримує життя від Господа Бога не для того, щоб мордуватися і катуватися і інших мордувати і катувати. А для того, щоб творити, насолоджуватись життям, радувати оточуючих, суспільство і себе. От і я щасливий, що можу комусь допомогти — приміром, зараз на мої кошти четверо християнських живописців працюють у Сирії, пишуть краєвиди і картини за релігійними сюжетами. Незабаром харків’яни матимуть змогу побачити їхні твори на виставці.